Душевного тепла та спокою хотілось
Кохання щирого і радості без меж
Та марно я на тебе все надіюсь
Життя десь зникло і я теж.
Ти зачерствів. Ти розумієш???
Тебе немов нема,
І щось поправити навряд чи ти зумієш
Ще трішки та зачерствію я сама.
Боротись із тобою важко
Та й знаєш немає більше сил
Та певно вже тобі не важно
Мені б хоч пару крил ...
Я б полетіла там де щастя,
Я полетіла там де сміх,
І може тобі тоді здасться
Що я найкраща від усіх ...
#31 Ти, як прекрасна квітка навесні
Мене чаруєш красою неземною,
Ночами бачу я тебе ввісні,
В човні, під зорями пливемо ми з тобою.
Ці очі я впізнав би серед тисячі чужих,
Ці губи, ніби дика лісова малина,
Три слова я у відповідь хотів би чути з них,
Три слова, без яких не може жити будь-яка людина.
Світ ще не придумав всіх тих слів,
Які готовий я тобі сказати,
Давно не бачу я без тебе снів,
Навіки моє серце ти змогла забрати.
І навіть, якщо моє кохання невзаємне,
Якщо моя любов не буде щастя мати,
Знай, що десь на світі є людина,
Яка завжди тобі може сказати:
"Я тебе кохаю"
#32 Коли погаснуть всі вулкани,
Коли згорить уся земля.
Коли на небі вже зірок не стане.
Тоді тебе забуду я.
"Я тебе кохаю"
#33 У місячні весняні ночі
Коли усе вже уві сні
Я знову бачу ясні очі -
Вони всміхаються мені.
Такі ранкові і привітні,
Як перший пролісок весни.
Серед юрби вони помітні.
Найкращі, над усе вони!
Вони всміхаються ласкаво,
А інколи такі сумні...
В них відображення яскраве -
Найкращі почуття твої.
#34 Кохана, вітаю тебе зі святом за яке маю поцілувати в губи тебе 19 раз, солодко-солодко! Не знаю як тебе, але мене від рання в жар кидає від думки про твої палкі обійми, про дотик, шепіт губ, від спогадів про нічні танці під музику весільну. Хочу щоб такі думки та спогади були не тільки нашим минулим, але й неодноразово повторювались в майбутньому! Люблю тебе!
#35 Дві половинки серця,
Блукають по землі,
Дві половинки серця,
Сумують у житті,
Сумують і не знають
Чи стрінуться колись,
Але любов несе їх
Крізь час на відстань сліз
#36 Ким є людина без кохання - кораблем з розірваним вітрилом, птахою із зламаним крилом в чужім краю, поетом, що згубив рифму, самотнім пілігримом, який заблукав на півдорозі між життям та вічністю.
Ти є вітрилом мого корабля
Кохання крилами для мене стало,
Ти Муза, пілігримова зоря
Ти є усе чого мені так бракувало.
#37 Хотіла все забути... вдавала що не дбала,
Думала пройде... біль в серці мине,
Так не получилось... до болю привикаю,
Тебе я ще кохаю і не забуваю,
Твій номер удалила, але ще пам'ятаю,
СМС-ки постирала, але не забула,
Фото заховала, все таки ще маю.
Плюшку я тримаю, з ним я засинаю.
Голос твій почути, все ще сподіваюсь,
Зустрітися з тобою, надія не згасає,
З тобою бути та й тебе відчути - в думках я літаю,
Тебе забути, залишається мені.
У тебе вже є інша, вона тебе "кохає",
Яка б вже там не була - почуття кожен з нас має,
Шепоче тобі в вушко "нікому тебе не віддам",
Засинає поруч з тобою, з надією що любиш.
Тебе не зрозуміти і не розгадати,
Для тебе ця любов як ще одна ігра,
Кажеш що кохаєш, потім забуваєш і до іншої (неї) ти тікаєш.
Надіюсь любиш ти її, і серце не розіб'єш
Одну самісіньку не покинеш,
Того разу ти для кого б вже не було на ризк підеш!
#38 Пташині потрібні крила
Кризі - холодна вода
А мені тільки ти, моя мила
Я так хочу щоб ти була моя
І відчути тепло твого тіла
Довірившись твоїм ніжним губам
Я для тебе зроблю, моя мила,
Все що хочеш, навіть серце своє віддам.
Перший раз у житті я кохаю
Не жаліючи навіть себе
Наймилішу дівчину на світі
Певно ти здогадалась - ТЕБЕ
#39 Багато ніжних слів звучало в адрес твій.
Багато чула ти обіцянок, признань в коханні.
Як говорю це я, повір це голос серця мій,
Не хочу я щоб ти відчула смак страждання...
#40 
