Привітання для закоханих сторінка 3 із 8

Ти музика мого життя,
Чарівний спів - без слів, без порівняння
Мелодія, якій немає вороття
Бо душі наші з'єднані коханням!

Ти став частинкою мого життя.
З тобою всі пов'язані думки.
І як захочу залишитися одна - то вже не зможу,
Бо зі мною завжди ти.
Ти у думках моїх, і в своїх снах я бачу твої гарні очі.
І моє серце у твоїх руках.
Та бути на одинці я не хочу!
Чому ж ти іноді не розумієш,
Що я кохаю лиш тебе?!
Робити боляче - я знаю, ти умієш.
А я і подумки не зраджую тебе.
Я житиму із думкою про те,
Що зможу залишитися собою.
Та вже ніяк не зміню я одне -
Що я живу, і житиму тобою!

Мені казати ніяково нині,
Холоне кров від відчуття розлук,
Та я тримаю серце наче в скрині,
Від дотику твоїх жаданих рук.

Дві речі між людьми найбільшого вартують,
Життя й кохання - тіло і душа.
Без духа тіло - прах, його вітри роздують
Й знаку не стане, заросте трава

Так без кохання і життя тьмяніє
Як лист осінній піде в небуття
Щасливий той, хто зрозуміть зуміє
Що лиш Любов - продовження життя.

Ти знаєш біль нестримна сила
Не можу більше так!!!
Чому тебе я полюбила?
Щоб мучитись тепер так-сяк
Розбитись хочеться об скелю
Втікти від всіх навік
І загубитися душею
Щоб ти дивитися не зміг
Не зміг дивитись як я плачу
І тішився життям своїм
Бо я нічого вже не значу
Не значу...у житті твоїм

Не треба обіцянок, не треба і пробачень
Якось черствію я
Пройшов солодкий час побачень
Пройшли 2 роки з того дня
Ти обіцяв шовкове небо
Ти обіцяв дощі з перлин
Та вже нічого нічого нам не треба
Ти вибиваєш клином клин
Ти пам'ятаєш ніжні квіти?
Які ти дарував мені
Тепер не милі мені в світі
Підсніжники… такі гіркі
Гіркі сльозиночки біленькі
В долоні буду берегти
І все надіятись серцем
Можливо змінишся ти

Моя любов до тебе не згасає!
Промінням сяє у твоїй красі.
Мов місяць у тумані виринає,
І мовби осінь постає в пітьмі.
Чарівні сльози капають невпинно,
з небес зривають листя в забутті
Моя любов мов чарівна перлина
загублена в троянди красоті.
Бо ти наповнюєш моє життя собою,
І лиш тобою я живу!
Твоє кохання збережу довіку,
І щастя наше в серці пронесу!

Спитай....
На що, на що тобі питати
Чи я люблю тебе, чи ні ...
О, легше серце розірвати,
Ніж дати відповідь мені.
Чи я люблю тебе, - не знаю, -
Спитай вночі у срібних зір,
Весною вслухайсь в шелест гаю,
Вдивися в даль зелених гір,
Спитай у чайки, що голосить,
Спитай у хмар, що сльози ллють,
Піди на скошені покоси,
Що в раз останній роси п'ють, -
Спитай, бо я сказать безсила,
Спитай, щоб я цього не говорила

Мені наснилась Ти у забутті вечірнього спокою
І зникли туги і жалі
І як ранковий дощ
Душа напоєна Тобою
Це в серці відгомін весни...
Мені наснилась Ти!

Твій голос - наче музика дощу,
Живе у серці і бентежно грає,
Здається в світі кращого не має,
Ніж надивитися на тебе досхочу.
Твоя поява - сонце серед ночі,
Що крізь туман промінчиками б'є,
Так щастя пробивається моє,
Бо серце, мов троянда пити хоче...