Привітання для закоханих сторінка 7 із 8

Для мнне сонечко не сяє,
коли тебе поруч немає.
Лише тоді коли ти є,
радіє сердннько моє.

Текст привітання:
Лежу я тут і засинаю
свою ковдру обнімаю,
але хотілось б навпаки
щоб замість ковдри була ТИ.

Щодня даруєш ти чарівні квіти.
на них прозорі капельки роси,
по пелюстках вони збігають наче діти
і падають додолу як німі.
І запах солодкавий вабить душу,
червоний колір сяє наче кров,
мій подих завмирає і що миті
я думаю, що це прийшла любов !

Мила моя Киця!сумую за тобою...
Мрію обійняти тебе,ніжно поцілувати
в ці неповторні вуста і тихенько
прошепотіти тобі на вушко "кохаю тебе"

Кохання — це вічність, це радості час.
Воно незабутьнє для нас.
Ми будемо разом, я вірю у це,
і з днем Валентина вітаю Тебе!

Я дарую тобі надвечіря
Літом соловїним оповите
Запах голубої матіоли
І світанки росами омиті.

Я дарую тихий шепіт ночі
І троянду в срібному світанні
Я бажаю,ні - я просто хочу,
Щоб збулись усі твої бажання.

Дась у далині я чую голос твій
І він так ніжно шепоче мені
Думки всіх моїх мрій.
І мені хочеться летіти
У блакитину вись...
І десь там тебе зустріти,
Як було колись.
Але колись,це не сьогодні,
Бо забула я,що ти тепер не мій
А я давно вже не твоя.
Забула,те що було.
Забула,те що є,
А також я забула,що ти - ЖИТТЯ МОЄ!!!
Примітка: Андрій,ти моє життя!

Тепер не знаю куди йти,
стою, повітря хапаю ротом,
i вже в мене нема мети,
неначе паралізувало током,
ще вчора летів немов на крилах,
щоб посмішку її побачить,
сьогодні i кроку зробить не в силах,
нічого мої почуття не значать,
спустошена, скалічена душа,
холодна i люта там зима,
безвихiд там i темнота,
а на очах бриньчить сльоза,
від болю що серце навпіл крає,
бо в ньому любов жива,
і серце ще не знає,
що ця любов випита до дна,
яскрава зірка її згасає,
а воно дурне чіпляється за неї,
із грудей рветься,
не може жити без неї,
безжалісно за неї б'ється
i кров’ю умивається, за нею,
не можу вирвати я любов із серця,
що спричиняє нестерпний біль,
занадто близько я до серця,
кохання це пустив,
занадто глибоко в душі,
живе надія в самоті,
занадто щось стискає груди,
рвуть серце почуття занадто люті,
не можу я тепер йти,
стою, хапаю повітря ротом.

Не питай мене нічого,
Не проси – я не скажу.
Лиш віддайся в руки долі –
Вона тебе не підведе.

Не збирай в долоні смуток –
Я його не донесу.
Лиш всміхайся моїм очам –
Я тебе завжди знайду.

Не нанизуй сльози у намисто –
Я перлини розгублю.
Лиш поринь у небо чисте –
Я до тебе прилечу.

Не кажи мені: „Прощай...” –
Це звучить немов покора.
Лиш зорею зустрічай
І я у сни твої прилину.

Не журись, якщо щось втратиш –
Інше – краще – віднайдеш.
Треба вміти і любити, і прощати –
Зрозумій, таке життя.

Полети туди, де щастя,
Полети туди, де сміх.
Як захочеш – буду поруч,
Але я не краща від усіх...

Не питай мене нічого,
Не проси – я не скажу.
Лиш віддайся в руки долі –
Вона тебе не підведе.

Не збирай в долоні смуток –
Я його не донесу.
Лиш всміхайся моїм очам –
Я тебе завжди знайду.

Не нанизуй сльози у намисто –
Я перлини розгублю.
Лиш поринь у небо чисте –
Я до тебе прилечу.

Не кажи мені: „Прощай...” –
Це звучить немов покора.
Лиш зорею зустрічай
І я у сни твої прилину.

Не журись, якщо щось втратиш –
Інше – краще – віднайдеш.
Треба вміти і любити, і прощати –
Зрозумій, таке життя.

Полети туди, де щастя,
Полети туди, де сміх.
Як захочеш – буду поруч,
Але я не краща від усіх...