Вітаю, шановне людство з днем української писемності та мови!
Бажаю процвітання та якомога більшого існування нашій українській мові! Нехай живе наша рідна мова! Люди, радіємо що в нас є наша, рідна українська мова!
#1 День української писемності і мови, як свято духовності українського народу запроваджено Указом Президента України у 1992 році на знак затвердження великого національного надбання, коштовного скарбу, який поєднує досвід, мрії і надії мільйонів людей, подвижників українського слова.
Культура і мова об’єднані в царині духовних цінностей кожної людини і всього суспільства. Мовна культура як складова культури і як одна з її форм є першою ознакою культури людини, що в наш час є особливо значущим і актуальним, а також допомагає молодій державі в нелегкій справі духовного відродження української нації.
Така важлива функція мови в суспільстві і в Україні зокрема, а також розширення сфери функціонування української мови, вживання її як державної мови в Україні висунули невідкладне завдання: значно поглибити знання з української мови серед громадян держави, повернути українській мові роль творця духовного світу людини.
#2 Дорогі співвітчизники!
Щиро вітаю Вас з Днем української писемності та мови!
Мова – це душа мільйонів українців, загартована історією і відточена творчістю найталановитіших письменників.
Наша мова звучала вже у творах Нестора Літописця, „Слові о полку Ігоревім”, „Посланні Володимира Мономаха” та інших визначних пам’ятках писемності.
Довгий час нас намагалися привчити, що українська мова для «кухонного спілкування», але всупереч утискам і гонінням українське слово сьогодні набуває все більшої сили і в Україні, і в світі.
Хочу нагадати слова великої поетеси Ліни Костенко: «Жодна нація не вмирає від інфаркту. Спочатку їй відбирає мову». Бажаю Вам пронести й утвердити українське слово, збережене нашими предками, — воно створює індивідуальне обличчя країни і нації.
Народна мудрість стверджує: скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але, я впевнена у тому, що без рідної мови жодна людина не здатна повноцінно почувати себе частиною свого народу, його історії і культури.
Бажаю всім українцям утверджувати рідну мову. Упевнена, цей нетлінний скарб служитиме єднанням між минулими і майбутніми поколіннями, возвеличуватиме Україну і українців.
#3 Це свято є даниною одному з найцінніших надбань, яке створене й залишено нам нашими попередниками. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися наш народ.
Українська мова почалася з писемності, витоки якої йдуть з далекого минулого. Давньоруські літописи є дорогоцінними реліквіями історії, науки, літератури та культури, які й сьогодні вражають глибиною мудрості, далекоглядності, є актуальними і суспільно значимими.
У всьому світі відомо, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.
Українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж у нашому суспільстві зростав, щоб вона міцніла й розвивалася разом з іншими мовами нашої багатонаціональної країни.
Вітаю вас, шановні громадяни, з Днем української писемності та мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя і оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я зміцнення нашої Батьківщини - України.
#4 Я на рідній мові друзям щастя зичу.
Хай добро хлібину кожному несе.
У гостинну хату щиро всіх покличу -
I вони, я певний, зрозуміють все.
I вони, я певний, зрозуміють слово
Де матусі ласка, батькове тепло,
Де вкраїнське поле пахне барвінково,
Де вкраїнська пісня встала на крило!
#5 Солов'ї розливаються ніжно
У зеленім веснянім гаю,
Син до матері каже: — Ця пісня
Дуже схожа на мову твою!
Посміхається мати до сина:
— Пам'ятай, моє миле дитя,
Рідна мова завжди солов'їна,
Зігріває людей все життя!
Наша мова живе й буде жити,
Бо вона, ніби подих весни —
Пам'ятай ти завжди про це, сину,
Рідне слово теплом огорни!
#6 Шановні співвітчизники!
Щиро вітаємо вас із Днем української писемності та мови.
Мова – це важливий чинник самовизнання нації, надійна основа розвитку країни, загартована багатовікововю історією та відточена творчістю найталановитіших українських письменників. Саме мова є душею нації, її генетичним кодом, адже у її глибинах народилося культурне надбання, яким може пишатися український народ. Без рідної мови жодна людина не здатна почуватися повноцінною частиною свого народу, його історії та культури.
Українська держава повинна гарантувати своїй національній мові всебічну підтримку, зробити якнайбільше для того, щоб її престиж у нашому суспільстві зростав, вона міцніла й розвивалася на рідних теренах. Упевнені, що українська мова й надалі служитиме єднанням між минулими і майбутніми поколіннями, возвеличуватиме Україну та український народ.
Бажаємо вам зберегти й утвердити українську мову, виплекану нашими пращурами, адже вона створює індивідуальне обличчя країни і нації. Нехай материнське слово буде для всіх оберегом та духовним джерелом життя.
#7 Дорогі українці!
Щиросердечно вітаємо вас з Днем української писемності та мови.
Мова є основою духовного багатства народу та інтелектуального потенціалу; найвагоміше надбання кожної окремої людини і найбільша суспільна цінність.
Маємо безцінний дар: одну з наймилозвучніших і найкрасивіших мов світу. Всебічна підтримка державності мови, зростання її престижу, зміцнення та розвиток - почесна місія кожного громадянина України.
Бажаємо, щоб Материнське Слово було для нас духовним джерелом життя і оберегом. Не з примусу, а лише за покликом власного сумління та гідності плекаймо у душі любов до рідної мови.
#8 Мова - це історія народу.
В ній відбито все його життя:
Наший склад і звичаЇ, і побут
З давнини й до нашого життя.
Довго ти пригнічувалась, мово, -
Промайнув тернистий довгий шлях,
Доки стала мовою народу,
Що звучить з любов"ю на вустах.
Мово моя рідна, материнська!
Ти співуча, ніжна і близька.
Хай же дух незгасний український
У житті нас завжди зігріва.
Процвітай же, мово калинова,
І тобі не в"янути в віках:
Мелодійна українська мова -
Чарівний, навік коштовний скарб!
#9 Як ти звучиш калиново-дубово,
Рідна моя,Українська мово!
Слово м’яке, оксамитове, байкове,
Слово є дідове, слово є батькове.
Білодідове, Сивоконеве,
Чорноволове вже узаконене.
В соннім спокої вогонь твій ледь бився.
Але страху я тоді натерпівся!
З тої халепи не вийшли б ми зроду.
Кляпи, здавалось, в ротах у народу.
Та щоб підняти тебе із гробовищ,
Стали до ґерцю Жулинський, Грабович.
Щоб воскресити тебе з домовини,
В діло пішли каменюки й дубини.
Вороне чорний! Даремно ти крячеш.
Ріднеє слово жиє і є - бачиш!
Рідна моя українськая мова
Житиме вічно - кльова, фірмова!
#10 
