Вербна Неділя

Підібрано 20 з 273

Не я б'ю - верба б'є,
За тиждень Великдень,
Недалечке червоне яєчко!
#1
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
#2
Шутка б'є - не я б'ю,
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!
#3
Хай торкнеться вас лоза вербова,
Сіренька гілочка пухнаста,
Щоби ви були завжди здорові,
Та раділи,скоро свята Пасха!
#4
Торкнусь пухнастим котиком сіреньким,
Торкнусь тебе легесенько вербою,
Готуйся зустрічати світлу Пасху,
Великдень йде до нас з тобою!
#5
Ой ти гілко, гілко вербова!
На тобі зелена обнова.
Ще холоднувато надворі,
А ти вже в святечнім уборі.
Ти вже у церковцю ходила,
Господу стежинку встелила
І до нас вернулась, свячена
Гілочко вербова, зелена.
Ти торкни Оленочку трішки,
Хай росте, як мама, заввишки
А Максимка – шпарко й багато,
Хай здоровий буде, як тато.
#6
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Себе вітаємо
Легеньким дотиком…
Радісну вістку
Собі говоримо,
Що день великий
Не поза горами,
Що вже за тиждень
Буде Великдень!
#7
Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.
#8
Вербовим котиком,
Тоненьким прутиком,
Легеньким дотиком вас вітаємо...
Радісну вістку собі говоримо,
Що день великий за тиждень приходить.
А душа радіє, а душа співає,
Бо вже близько свято, писанки і паски,
Бо на землю сходить світла Божа ласка.
Будем Христа величати,
За тиждень Великдень будем святкувати!
#9
Нехай верби свята гілка,
Принесе в твій дім добра,
А твоїм близьким та діткам,
Щастя буде без кінця!
#10

Найближчі свята
10 грудня
12 грудня
13 грудня

Тариф L на 3 міс.

Вербна Неділя

В вербну неділю діти і дорослі збираються на службу Божу в церквах. У кожного в руках вербові гілочки, які зв’язані стрічкою. Після служби, коли священик покропить гілочки свяченою водою, діти стараються якнайшвидше проковтнути по кілька „котиків”(вербових бруньок). Як кажуть у народі, „щоб горло не боліло.”

За тиждень до Великодня святкується вербна неділя. Її ще називають, залежно від регіонів, „шутковою,”або „квітною.” За легендою, коли Ісус Христос їхав на віслюку, то люди встеляли йому шлях пальмовими гілками, вітаючи Месію. З цього і пішов звичай святити гілки. У південних країнах пальми ростуть, тому до цього часу там світять гілки цих дерев. Але у нас нема пальм, тому наші предки були змушені вибрати якесь інше дерево. Їх вибір впав на вербу, і ми далі притримуємось його: святимо вербові гілки.

Свячену вербу ставлять за образами. Деякі господарі після повернення з церкви садять декілька гілочок на городі. Це, кажуть, сприяє злагоді в родині. Ні в якому разі не можна її викидати: навіть дрібні гілочки треба спалити на вогні. Колись народні знахарі використовували свячену вербу для приготування цілющих напоїв: від ревматизму, від лихоманки, від головного болю.

Свяченою вербою господарі поганяють худобу, коли вперше після зими, виганяють на пасовисько. Це роблять для того, щоб нечиста сила не чіплялася до тварин.

Треба сказати, що звичай святити вербу дуже старий, і традиції, які шанували наші предки, збереглися до наших часів. Це гарне і урочисте свято, яке люблять дорослі і діти: адже можна вдарити вербовою гілочкою, а у відповідь почути: „дякую.”