Політичні наші сили, дядьки модні та красиві,
Посідали на пристолах, брови білі коси сиві.
Люд торчить із дня до ночі, та не бачать їхні очі,
Що людська орда стрибає, в вікна їхні заглядає.
Янукович пише вірші, Тимошенко сидить свище,
Ющенко закон гортає, Яценюк листа катає,
Всі щось роблять, всі працюють, а менти людей гарцюють.
Бо ж не можна просто взяти й увікно до них стрибати.
Тут Луценко ще щось має, все по странам розлітає,
То в Німеччині нап'ється, Черновецького тріпає...
Політичні наші сили, як ті клоуни безсилі,
Лад країні дать не можуть, і піти вони не всилі...
Ось чому вітати хочу, я письменників усіх,
Бо у них велика сила, сила слова – це успіх!
Посідали на пристолах, брови білі коси сиві.
Люд торчить із дня до ночі, та не бачать їхні очі,
Що людська орда стрибає, в вікна їхні заглядає.
Янукович пише вірші, Тимошенко сидить свище,
Ющенко закон гортає, Яценюк листа катає,
Всі щось роблять, всі працюють, а менти людей гарцюють.
Бо ж не можна просто взяти й увікно до них стрибати.
Тут Луценко ще щось має, все по странам розлітає,
То в Німеччині нап'ється, Черновецького тріпає...
Політичні наші сили, як ті клоуни безсилі,
Лад країні дать не можуть, і піти вони не всилі...
Ось чому вітати хочу, я письменників усіх,
Бо у них велика сила, сила слова – це успіх!