Тости за друзів сторінка 3 із 5

Я пропоную випити за нашого друга! Він настільки світла особа, що хочеться надіти на нього абажур.

Цицерон казав: "Скільки різних вигод з'єднує в собі дружба! Куди б ви не звернулися, вона до ваших послуг; вона повсюди; ніколи не докучає, ніколи не приходить недоречно, вона надає благополуччю новий блиск, а невдачі, які вона розділяє, втрачають свою гостроту."
За дружбу, яка завжди вигідна!

Як кажуть, ворог - це той, хто говорить нам в очі те, що говорить про нас за очі друг. Так давайте вип'ємо за наших друзів!

одному далекому гірському селі закінчилися останні запаси їжі. Мешканці обрали сильного і відважного мисливця, дали йому найкращу рушницю, зібрали всі патрони і відправили на полювання. Довго блукав мисливець по скелях, але так нікого і не вбив. Залишився в нього останній патрон. І раптом коли мисливець уже зневірився, він побачив на вершині найвищої скелі жирного гірського козла. Довго цілився мисливець і, нарешті, вистрілив ...
А коли дим розвіявся, козел так само стояв на вершині ...
Так вип'ємо ж за те, щоб наша дружба була настільки ж міцною, як лоб цього козла.

Одного разу до царя прийшов мудрець і приніс йому три дари. Цар здивувався таким подарункам, але мудрець пояснив йому:
- Мій перший дар - це здоров'я. Воно зробить тебе міцним і могутнім. Другий мій дар - це забуття страхів. Тепер вони не будуть обтяжувати тебе. А третій мій дар - це дружба. Вона приверне до тебе вірних і щирих друзів. Тільки тоді ти зможеш стати по-справжньому щасливим!
Давайте вип'ємо за дружбу, справжню і щиру, яка так важлива для кожного з нас! Друзів не повинно бути багато, але вони повинні бути вірними!

Був у короля блазень. Одного разу блазень дуже невдало пошуткував і король вирішив йому помститися. Він звелів вбити батьків блазня. Але той не заплакав. Потім звелів вбити дружину блазня. Але той все одно тримався - ані сльозинки не проронив. Тоді король звелів вбити дітей блазня - той все одно не плакав. І наостанок король наказав вбити найкращого друга блазня - от тоді блазень й заплакав. Так вип"ємо за друзів, за яких не соромно плакати.

- Ти чого не працюєш? - запитує муляр у свого приятеля.
- Та в мене після вчорашнього руки тремтять.
- Зрозуміло. Тоді просіюй пісок.
Так вип'ємо за те, щоб мати таких розумних друзів!

Жили Суліко і Шота і полюбили один одного. Полюбили і одружилися. Тільки одружилися, Шота треба їхати у відрядження.
- Не хвилюйся, - говорить він молодій дружині, - через три дні повернуся.
Минуло три дні, пройшло три рази по три дні, а Шота не повертається. Минуло десять разів по три дні, а Шота все немає. Захвилювалась молода дружина, послала в десять міст десяти вірним друзям телеграми. І прийшли з десяти міст від десяти вірних друзів телеграми:
- Не хвилюйся, Шота у нас!
Так вип'ємо за вірних друзів, які не підводять в біді!

Ще Арістотель сказав: "Дружба - найнеобхідніше для життя, тому що ніхто не побажає собі життя без друзів, навіть якщо б він мав всі інші блага".
Нехай будуть щасливі всі мої друзі!

"Різним способом випробовуй вдачу друзів, особливо ж дивися, яким є хто в гніві", - радили древні. Так давайте вип'ємо за те, щоб між нами ніколи не було непорозуміння і образ, щоб не було ні найменшого приводу побачити, яким є хто в гніві! За нашу міцну і перевірену дружбу!