Тости за друзів прозою сторінка 2 із 5

Краще мати щирих ворогів, ніж лукавих друзів. Вип'ємо за щирих друзів!

Маленька і горда пташка вирішила піднятися високо високо в небо. Вона піднімалася все вище і вище, поки сонце не обпалило її крила. І вона впала на дно найтемнішої і глибокої ущелини. Так вип'ємо ж за те, щоб як би високо ми не піднімалися, ніколи не забували своїх друзів!

Народна мудрість говорить: не май сто рублів, а май сто друзів! А я б хотів, щоб ця мудрість стала ще мудрішою, нехай буде сто друзів, які будуть мати по сто рублів! Тоді і тобі, і мені буде добре! Так вип'ємо ж за нашу дружбу!

Я пропоную випити за нашого друга! Він настільки світла особа, що хочеться надіти на нього абажур.

У джунглях жила зграя вовків. Ватажок зграї був дуже старий. І коли зграї довелося йти на полювання, ватажок сказав, що не в змозі вести зграю. Зі зграї вийшов молодий, міцний вовк, підійшов до ватажка й попросив, щоб той дозволив вести зграю йому. Старий вовк погодився і зграя відправилася на пошуки їжі. Через добу зграя прийшла з полювання з видобутком. Молодий вовк розповів ватажкові, що вони напали на семерих мисливців та без зусиль задерли їх. Прийшов час зграї знову йти на полювання, і повів її молодий вовк.
Зграї довго не було. Нарешті старий вовк побачив молодого вовка, залитого кров'ю. Молодий вовк розповів ватажкові, що зграя напала на троїх людей і в живих залишився тільки він один. Старий вовк здивовано запитав:
- Але ж у перше полювання зграя задерла семерих озброєних мисливців, і всі повернулися цілими й з видобутком?
На це молодий вовк відповів:
- Тоді було просто сім мисливців, а цього разу було троє кращих друзів.
Так вип'ємо ж за чоловічу дружбу!

Подарував виноградар садівнику двох півнів і каже:
- Будеш породистих курей розводити.
Зрадів садівник, та рано: півні раз у раз один з одним билися і ходили закривавлені. Розповів садівник виноградарю про це, а той порадив:
- Злови півнів і обскуби їх.
- Вони не повиздихають? - злякався садівник.
- Не турбуйся.
Обскуб садівник півнів і відпустив. Холодно стало півням, притулилися вони один до одного, щоб зігрітися, й помирилися. Вип'ємо ж, друзі, за те, щоб наші серця завжди зігрівали один одного.

Був у батьків єдиний син. Він весело жив, щасливо ріс, солодко їлося йому і спалося.
Були в нього друзі, як він їх називав. І ось одного разу зустрів він прекрасну дівчину,
ту, яку шукають все життя, - єдину і неповторну. У передвесільних клопотах батько підійшов до сина і каже:
- Давай, синку, я покличу твоїх друзів.
І син погодився. Настав урочистий день одруження. Були присутні всі родичі, але друзів сина не було. Нічого не розуміючи, він підійшов до батька. На його запитання батько відповів:
- Я покликав всіх твоїх друзів, але замість запрошення на весілля я послав прохання про допомогу тобі. І ти бачиш, що з цього вийшло.
Так вип'ємо ж за тих друзів, які завжди прийдуть на допомогу і ніколи не кинуть у біді!

В одного жорстокого хана був улюблений метод страти: він відправляв засуджених на високу гору і там залишав їх оголеними на ніч. Навіть півгодини не могла витримати людина холоду на вершині цієї гори. Жили в цій країні двоє друзів. І коли один з них став жертвою хана, його роздягнули і повели аж до краю гори. Друг крикнув йому вслід: "Я з тобою! Кріпись!" На горі, що навпроти, він розпалив багаття і це далеке багаття зігрівало засудженого. Знаючи про те, що це багаття розпалене руками товариша, він згадував його вогнище, де зігрівався не раз з келихом вина, де багато ночей розмовляв з ним.
І всю ніч не давав згаснути багаттю друг його, підтримуючи вогонь теплом свого серця.
Таким чином засуджений протримався до ранку і був прощений ханом.Я піднімаю свій келих за велику святу дружбу! Нехай ніколи не згасне її вогонь в наших серцях!

Цицерон казав: "Скільки різних вигод з'єднує в собі дружба! Куди б ви не звернулися, вона до ваших послуг; вона повсюди; ніколи не докучає, ніколи не приходить недоречно, вона надає благополуччю новий блиск, а невдачі, які вона розділяє, втрачають свою гостроту."
За дружбу, яка завжди вигідна!

Як кажуть, ворог - це той, хто говорить нам в очі те, що говорить про нас за очі друг. Так давайте вип'ємо за наших друзів!