Привітання зі святом останнього дзвоника віршем сторінка 4 із 4

Бажаю сонячного настрою,
Чудових, радісних подій,
Хай доля стежкою квітучою,
Веде до здійснення всіх мрій

Бажаю тобі, щоб як сонячним світлом
Життя твоє було щастям зігріте
Щоб завжди до тебе приходили знов
Усмішки й радість, друзі й любов!

Хай доля іскриться, цвіте і не в’яне,
Хай рветься в політ, мов крило журавля,
До нових вершин, до мрії, до щастя,
Хай душу наповнять нові відчуття!

Не згуби в своїм серці "людину",
Світу "правди" неси полум'я,
Не цурайся, люби Україну,
Бережи своє чесне ім'я.
Розгорни соколинії крила,
Прапор "волі" здійми догори,
Хай несуть Твої дужі вітрила
Лиш могутні, попутні вітри.
Хай щасливою буде дорога,
Котру вибереш Ти серед всіх.
Пам'ятай і молися до Бога,
Душу хай не осквернює гріх.
Не забудь своїх друзів ніколи,
І затям, як святий "заповіт",
Що є мама,
Є вчитель,
Є школа,
Котрі вивели Тебе у світ.

Ви дорослі, красиві, натхненні,
Кращі з кращих на цілій землі.
Не тримайте синицю у жмені,
Хай вас кличуть удаль журавлі.
Ви до мрій своїх линьте крилато,
Не спиняйтеся, щоб не було...
Хай удачі в вас буде багато
І людське зігріває тепло.
А життя – це робота і диво.
В нім печалі і радощі є.
Йдіть упевнено, вперто, сміливо,
Вибирайте найкраще, своє!
Але, щоб усміхнулося небо
І удача жадана прийшла,
Самостійно трудитися треба,
Наполегливо, в поті чола.
Бо життя – це серйозно, не жарти,
Що посієте – те й зберете.
Манни з неба чекати не варто,
Ви завжди пам'ятайте про це!

Прийшли ви ще маленькими до школи,
А вже – чарівні юнки й юнаки!
Хоч, мабуть, не забудете ніколи
Проведені за партами роки!
Було всього: досягнень і мороки,
Колись сумне вже викликає сміх…
Життя готує вам складні уроки,
Та вірю, що засвоїте ви їх.
Що на віку чекає? Слава? Гроші?
Визнання десь чи в рідному краю?
Бажаю щастя вам, мої хороші!
Не забувайте вчительку свою!
Сьогодні ви святкові, особливі,
Заквітчані, немов весняний сад!
Вам час в дорогу! Що ж, ідіть щасливі!
Й хоч інколи вертайтеся назад!

Я пам'ятаю день і час,
Коли пішов у перший клас,
Коли за парту вперше сів
І першу лінію провів...
Як перше слово прочитав,
Як першу букву написав,
І перші вчительки слова,
Що хліб – усьому голова.
Повік залишаться в мені
Дитячі мрії осяйні,
Стежина в росяні поля
І перша вчителька моя.
Я пам'ятаю ту любов,
Що оживає знову й знов.
Подругу в білому вбранні,
Що часто снилася мені...
Я пам'ятаю день і час,
Коли скінчив останній клас.
Шкільний дзвінок у груди бив,
А я дзвонив, а я дзвонив...
Повік залишаться в мені
Юнацькі мрії осяйні,
Стежина в росяні поля
І перша вчителька моя!

Ідуть роки, летять хвилини,
Біжить нестримно дикий час.
Та весь цей вечір, безсумнівно,
Не згасне в пам'яті у нас.
Веселий сміх чи сум незримий –
Минув шкільний останній рік.
І розуміти якось дивно,
що ти сьогодні – випускник.
Чудовий бал і вальс останній,
А далі – самостійний крок.
І хоч прощатись так печально-
Чекає інший нас урок.
І всюди пахнуть різні квіти,
А поруч рідні, вчителі...
Та взавтра ми уже не діти,
І точно вже не школярі.
Сьогодні нам сміються зорі,
І сонце теж для нас зійде.
Іти в життя ми вже готові,
Тож хай нас щастя поведе!

Хай доля іскриться, цвіте і не в’яне,
Хай рветься в політ, мов крило журавля,
До нових вершин, до мрії, до щастя,
Хай душу наповнять нові відчуття!