Нині, Адаме, розвеселися.
Прамати Єво від сліз отрися.
Той, котрого ви ожидали,
Із тугою так виглядали,
Нині з Діви народився,
В Вифлеємі появився,
Родився, явився.
А царі принесли дари,
Злато, миро, ливан щиро
Самому Святому.
І ми радіймо! Велике ж діло,
Що Бог на себе взяв людське тіло.
Щоби до неба нас запровадив
І при престолі місце приладив.
Так ми Богу славу многу
Враз з ангели, архангели
Співаймо, віддаймо.
За цей дар від всеї твари
Щоби слава вік тривала
Божеству! Рождеству!
#201 Нині радість нам усім,
Хвалу Богу принесім!
Господь Бог великий
Вродивсь чоловіком
З Діви Марії.
Ангел мовив пастирям,
Що Христос родився нам;
Йдіть Його вітати,
Бога величати
Народженого.
Ми на Нього чекали,
З тугою виглядали,
І Він народився,
В яслах положився
У Вифлеємі.
Зіронька присвічує,
До Христа шлях вказує.
Царі дари дали,
В яслах привітали
Ісуса Дитя.
Стогодні веселімся,
Христові поклонімся.
Просім, щоб у славі
Ми з Ним пробували
В небі й на землі!
#202 Добрий вечір тобі, пане господарю!
Винеси ти нам ковбасок пару,
Ой походи коло пічки,
Пошукай нам перепічки.
Винеси сала, не скупися,
Щоб ячмінь твій уродився,
Щоб нажали сто кіп жита,
Щоб сім’я була вся сита!
Щоб скотинка водилася,
Щоб пшениця родилася,
Щоб у хаті всього мали —
Колядників пригощали!
#203 Ой дай, Боже, святок діждати,
Підем до діда колядувати.
А в нашого діда є багато хліба:
Два стіжка жита,
А третій пшениці — На паляниці,
А четвертий гречки —
На гречанички,
А п’ятий вівса,
Та й колядка вся.
Добрий вечір!
#204 Коляд, коляд, коляда,
А дід з печі вигляда,
А баба з пічурки —
Гуляють у жмурки.
Коляд, коляд, коляда,
Дід на бабу погляда,
А баба не дивиться
Та на діда кривиться.
Будьте здорові!
#205 Добрий вечір вам!
Дайте дохід нам!
Як не дасте доходу —
Перетворим хату на воду!
Та не ламайте,
Та по цілому давайте!
Добрий вечір,
Святий вечір
#206 Колядую-дую,
Ковбасу чую,
А ще мало,
Дайте сало.
Сало велике,
Лико порвалось,
Сало зосталось.
Добрий вечір!
#207 Ой колядка, колядниця,
Дайте маку і кутиці.
Як не дасте, одкажіте,
Моїх ніжок не знобіте.
Мої ніжки невеличкі,
Купіть мені черевички,
Черевички гарненькі,
А пальчики біленькі.
Ой коляда, колядень!
Як уночі, так і вдень!
Я уночі не піду,
Бо собачки нападуть,
Колядички одберуть.
#208 Небо і земля (2) нині торжествують,
Ангели, люди (2) весело празднують.
Приспів:
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, Царіє витають,
Поклін віддають, пастиріє грають,
"Чудо, чудо!" повідають.
Во Вифлеємі (2) весела новина:
Пречиста Діва (2) породила Сина!
Слово Отчеє (2) взяло на ся тіло:
В темностях земних (2) сонце засвітило.
Ангели служать (2) свойому Королю
І во вертепі (2) творять Його волю.
Три славні царі (2) зі сходу приходять,
Ладан і смирну (2), золото приносять.*
Царю і Богу (2) тоє офірують,
Пастирі людям (2) все розповідують.**
І ми рожденну (2) Богу поклін даймо,
"Слава во вишних" (2) Йому заспіваймо.
#209 Не плач, Рахиле, зря чада ціли:
Не умирають, но пребивають,
Но пребивають
Святія сини в новій святини,
Ко Богу Сину – суть за причину,
Суть за причину.
За Ірода злобу, видя, яко воду,
Кров розливаєму, плоть убиваєму.
Тілом хоч умріли, душами же ціли,
За живота страту приймили заплату,
Приймили заплату.
Пощо, горлице, слезами лице
Все обливаєш, тяжко вздихаєш,
Тяжко вздихаєш?
Ловець неситий распростер сіти,
В руки не прія птенци юния,
Птенци юния.
Твої же пернаті суть до неба взяті,
Путь прошедше тісний, побіднія пісни
Поють Царю слави, іже їх ізбави
От сітей ловящих, прелести губящих,
Прелести губящих.
Пойду на ниву, не бившу жниву,
Пожати класи, вижду пред часи,
Вижду пред часи,
Селния цвіти, прежде світ зріти,
Утро смертною січет косою,
Січет косою.
Но травиця мертва буди Богу жертва,
І в пожатім сіні – благовонні кріни,
Ділатель небесний і во время весни
Пріял во житницу незрілу пшеницу,
Незрілу пшеницу.
Позор страшливий! Ірод злосливий
Христа шукаєт, не обрітаєт,
Не обрітаєт.
Мої же діти іщет убити,
Меч обнажаєт і убиваєт,
І убиваєт!
Убо твоя чада пребудуть внутр града,
Тім бо в небі платять, іже житє тратять
За Христа і Бога. Заплата премнога
Малим отрочатам, закланним овчатам,
Закланним овчатам!
Престань же, мати, горко ридати!
Ах, як престати, а не плакати,
А не плакати?
Кровей толики лиються ріки,
Наповняють море, люте мні горе,
Люте мні горе!
Перестань же, мати, чад своїх ридати,
Во Адамі биша і вси согрішиша,
В кровавій купіли, треба би ся змили,
А то во рай святий путь бил би запятий,
Путь бил би запятий!
Тяжко ж бо зріти, як многі діти
По всем повіту, од двою літу,
Од двою літу.
Моєї утроби, отсла во гроби
Злий кровопийця, Ірод убийця,
Ірод убийця!
Аще же і чреди младенцев повреди,
Лучше Христу жити, онім же умрети,
Сей-бо прийде спасти всіх во время страсти,
Міра Відкупитель, от ада Спаситель,
От ада Спаситель.
Бідна ж я мати, толикой я страти
Як не восплачу, як чад не бачу,
Як чад не бачу.
Перли драгія згубила-м тія,
Світ з надеждею згасе моєю,
Згасе моєю.
Отверзи зіници, вижд твої денници,
Світащії нині во висшей твердині,–
Бисери драгія во вінці царствія
Присно прибивають, вовіки сіяють,
Вовіки сіяють!
#210 
