Різдвяна трапеза: традиції, блюда, символіка

Святвечір - це переддень Різдва, який в Україні здавна називають Святий вечір. Саме в Святвечір влаштовують урочисте застілля, ритуал якого незмінний протягом довгих століть. Ще задовго до Різдва господині починали готуватися до цього великого свята: ростили і годували худобу, збивали свіжу соняшникову олію, готували злаки на крупи, мололи борошно. А вже в святвечір починали готувати Різдвяну трапезу. З вечора пекли паляниці, садили в піч калачі та пісні пироги (оскільки в святвечір тривав піст). Також починали готувати традиційні різдвяні страви - кутю: у новому горщику замочували обмолочену пшеницю, при цьому воду брали ще вночі. Кутя і узвар вважаються традиційною Божою їжею. На Святу вечерю готували традиційно 12 страв: 1. Кутя - каша з обмолоченої пшениці. Крупу перебирала вся родина кілька вечорів. Цю кашу подають традиційно з маком і медом. Кутя - це головна традиційна страва Святвечора. У старовину кутю готували частіше із пшениці, рідше з ячменю. Зерна товкли в ступці, але так, щоб не роздрібнити їх, а тільки здерти з них лушпиння. У більш пізній час кутю стали робити з рису. Спочатку кутю готували з медом або ситою (розведеним медом). У пізніші часи в кутю стали додавати макове молоко (запарений і розтертий мак), родзинки, а також подрібнені горіхи й цукровий сироп. Продукти, з яких готувалася кутя, мають символічне значення. Зерно є символом воскреслого життя. Мед вважається символом здоров'я й благополучного побуту (солодкого життя). А мак символізує статок у родині. Вважають, що чим багатша (тобто смачніше й ситніше) кутя, тим кращим буде врожай і вище достаток в сім'ї. Виходячи з цих міркувань, на Україні в переддень Різдва (у Святвечір) кутю називали багатою і робили її дуже смачною. 2. Вар чи узвар - компот із сушених фруктів: груш, яблук, слив і вишні. 3. Капусняк, заправлений олією і пшоном. 4. Горох, зварений до м'якості. 5. Пісний борщ з карасями та грибами. 6. Смажена риба. 7. Заливна риба. 8. Вареники зі сливами, грушами, капустою або картоплею. 9. Млинці або пампушки (до борщу). 10. Каша пшоняна або гречана, приготовлена ​​особливим способом. 11. Пісні пироги з капустою, сливами, грушами і т. д. 12. Голубці (пісний варіант з овочами і крупами, часто з рисом, рідше з пшоном або гречкою). Крім того, як варіант подавали варену квасолю або боби, відварні гриби з олією. Всі страви, які подавали на Святвечір, мали одну магічну функцію - забезпечити благополуччя на цілий рік. У деяких місцевостях готували і 17 різних страв. Чому саме дванадцять страв прийнято готувати: по-перше, за числом апостолів, які брали участь у таємній вечері, по-друге, за кількістю місяців у році. На Святвечір слід було приготувати страви з усіх овочів і фруктів, які були в господарстві, щоб все це плодоносило і в майбутньому році. Крім того, пісний стіл на Святвечір можна було пояснити і тим, що давні слов'яни приносили в цей день безкровну жертву богу врожаю, і жодна тварина не повинна була постраждати. Після молитви починалася вечеря. При цьому дорослі нічого не їли до першої зірки, їсти дозволялося тільки дітям. Вечерю починають з куті, потім подаються перші страви і горох з млинцями, а вже потім голубці і всі інші описані вище страви. Вечеря тягнулася 2-3, а то й 4 години, а після починали колядувати. Колядників обдаровували цукерками і випічкою, а також насінням та горіхами та запрошували за стіл. До цих пір існує звичай, за яким діти повинні принести вечерю дідусеві та бабусі чи хрещеним батькам. У перший день Різдва, 7 числа, накривали ранній обід, тоді вже наші предки розговляються, вживаючи м'ясо. До Різдва забивали кабана і готували численні м'ясні страви: домашню ковбасу, кров'янку, холодець, печеня з кашею, буженину, кутю з салом та інші. Крім того, на обід було прийнято подавати хоч одну молочну страву, наприклад, варену в молоці локшину.