Чудодійні властивості верби

1. Вербою б'ють, щоб здорові, веселі та багаті були; дітей, щоб сильні були, добре росли та сприйняли життєву силу весни; 2. Вербу кладуть після свячення за образи, щоб охороняла хату від лихих сил; 3. Вербу садять на городі, коли принесуть з церкви на щастя молоді: коли верба прийметься — дівчина вийде заміж, а хлопець одружиться і будуть здорові; 4. Вербою на Юра виганяють худобу в поле, вперше на пасовисько, злегка торкаючись нею худоби, щоб здорова була, плідна, щоб у тілі була; 5. Вербою в давнину відводили грозові тучі — кивали свяченою вербою в бік хмар і відводили громи та град; 6. Вербу кидали в пожежу, чим зменшували, за їх віруванням, велику руїнницьку силу вогню; 7. Вербові котики, свячені, кидали в кашу, їли ту кашу в повній вірі, що через ті котики-базьки передасться людям сила весняної енергії на цілий рік; 8. З освяченою вербою, після повернення з церкви, обходили господарі бджільники, щоб бджоли роїлись; обходили обори та стайні й кошари, щоб худібка була здорова, плідна, щоб корови давали багато молока; 9. Ковтали котики ще по дорозі з церкви, щоб не було лихоманки, щоб горло не боліло; 10. Обсаджували криниці вербами, щоб забезпечити воду від лихих сил, щоб вода була „пригожа та здорова”; 11. Обсаджували копанки-калабані, в яких прали своє шмаття-білизну, щоб уберегтися від хвороб, щоб вода очищалася; 12. Сухою торішньою свяченою вербою розпалювали піч під великодні паски; 13. У багатьох місцевостях клали покійникові в домовину кусник свяченої верби; 14. У Лятичівському повіті, коли господар виїжджав у поле сіяти — брав 2-3 котики-базьки й запорпував серед ниви під час посіву, щоб скоро хліб проростав. 15. Свячену вербу клали в домовину бабі-повитусі, щоб мала чим відганяти потерчат.