Тости з ювілеєм прозою сторінка 2 із 2

Гете мудро відмітив: "Вчаться лише від людини, яку люблять". Я обожнюю свою дружину. Кращі роки мого життя я провів з нею, вчившись щирості, доброті і спокою. І в цей прекрасний день твого ювілею я хочу побажати тобі, кохана, прекрасного сходу сонця, схожого на твою красу, і щоб троянди, але без Шипа, вистилали твою життєву дорогу. За тебе!

Я вдячний вам, гості дорогі, що ви сьогодні прийшли на мій ювілей. Я побачив тут друзів, які були зі мною. Почув приємні, добрі слова в мою адресу. Сподіваюся, хоч якоюсь мірою я на них заслужив. Мені всі бажали здоров'я, так що бути хворим я тепер просто не маю права. І, користуючись випадком, я запрошую всіх вас на мій наступний ювілей. Спасибі вам. І давайте вип'ємо!

Тост за здоров'я нашого ювіляра я почну із слів римського поета Публія Овідія Назона: "Немає чого роки рахувати: люди живуть і довше. Суть не в літах, а в справах - їх-то і треба рахувати." Давайте вип'ємо не за черговий десяток років шановного N., а за його справи - минулі і майбутні, професійні і родинні, які він вершить з блиском!