Весільні тости сторінка 3 із 15

Я пропоную випити за подружнє життя наших молодят! Нехай воно буде безхмарним, як небо над Сахарою! Нехай воно буде повним, як ріг достатку! Нехай воно буде довге, як шлях до зірок! Нехай воно буде яскравим і різнобарвним, як веселка, і нехай грає, як вино в наших келихах! За це і вип’ємо!

Для гри в шахи мало тільки одного знання правил. Для любові мало тільки одного бажання.
Вип’ємо ж за професіоналізм у всьому!

У чоловіка, що був одружений уже десять років, поцікавилися: «Як справи?» він відповів: «Дружина – потвора, теща – відьма, начальник – Змій Горинич, діти – чортенята».
Давайте вип’ємо за те, щоб у наших молодят не було такого «казкового життя».

Одного правителя якось спитали:
-Як ти зберігаєш мир та спокій в своїй державі?
І він відповів:
-Коли я в гніві, то мої люди спокійні.Коли вони гніваються, то я спокійний.Іншими словами, коли я серджуся, вони заспокоюють мене, а коли сердяться вони, я заспокоюю їх.Сім’я - це маленька держава. Мій тост за те, щоб подібним способом зберігався мир і спокій і в вашій сім’ї.

Дорогий молодий!
Ти вибрав жінку для совіту, а тещу для привіту.
Бо нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
Але не забувай, що жінка чоловікові подруга,
а не прислуга.
Не потрібен тобі буде клад, коли з жінкою буде лад.
Та в лиху годину не кидай дружину!
В злагоді вам до ста, а ми вип'єм за це вина.

В древньоіндійському трактаті «Гілки персика» сказано: «потреби душі породжують дружбу, потреби розуму - повагу, потреби тіла - бажання. Всі три потреби разом породжують кохання.» Піднімемо келихи за прекрасне поєднання цих потреб в наших молодятах.

Родина, рід – слова святі, вони потрібні кожному в житті,
І нині народилось у родині свято – збільшують її віднині молодята.
В щасливі і сумні хвилини,
Куди б нам не стелився шлях, -
Не згасне вогнище родинне
В людських запалених серцях.

Дорогі наречений і наречена! Сьогодні, у день вашого одруження, вам подарувало частку себе Сонце, а ця частка – сімейне вогнище. Сонце – джерело життя на Землі, сімейне вогнище – джерело життя родини. Зберігайте цей дорогий подарунок усе життя. Який би холодний вітер не дув, полум’я вогнища має горіти, даючи світло й тепло родині.
Я піднімаю свій келих за невгасиме світло вашого сімейного вогнища!

Один філософ сказав: “Сім’я - один із шедеврів природи!” Вип’ємо за шедевр, який створений Вами дорогі наречені.

Одна людина йде життям, немов по підлозі, у якій всього дна мостина. Іде людина, а ця мостина прогинається й скрипить, і рівновагу ось-ось утратиш. Коли ж двоє людей ідуть життям, то дві мостини опиняються поруч, і можна подати руку допомоги одне одному, і життя стає стійкішим, ніж життя на одній мостині.
Тож вип’ємо за наших молодих, за набуття ними стійкості й взаємної опори в коханні! Гірко!