Весільні тости прозою сторінка 2 із 11

Як ви гадаєте, з якої чаші ми п’ємо, п’ємо й ніяк не можемо напитися? Із чаші кохання.
Тож вип’ємо за кохання!

Один холостяк говорить іншому:
-Я візьму собі дружину красиву, розумну, вірну, хазяйновиту!
- Ну і як же ти будеш справлятися з усіма чотирма?- здивувався другий.
Вип’ємо за молоду, яка поєднала в собі всі ці якості!

Беруть інтерв’ю в столітнього жителя Кавказу:
- Які ваші плани на майбутнє?
- На весні збираюсь одружитися.
-У вашому віці?
- Та я не хочу, це батько примушує!
Мій тост за мудрих батьків жениха, вони порадили молодому одружитися у підходящому віці.

Щоб дожити до срібного весілля, потрібно мати золотий характер дружини і залізну витримку чоловіка. Вип’ємо за цей чудовий сплав нашої нової сім’ї!

Я пропоную випити за подружнє життя наших молодят! Нехай воно буде безхмарним, як небо над Сахарою! Нехай воно буде повним, як ріг достатку! Нехай воно буде довге, як шлях до зірок! Нехай воно буде яскравим і різнобарвним, як веселка, і нехай грає, як вино в наших келихах! За це і вип’ємо!

Для гри в шахи мало тільки одного знання правил. Для любові мало тільки одного бажання.
Вип’ємо ж за професіоналізм у всьому!

Одного разу надумав один джигіт одружитися й прийшов до свого батька. Батько в цей час сидів замислений, щось креслячи прутиком на піску. Джигіт, наблизившись до нього, сказав:
- Батьку, я зустрів прекрасну дівчину й хочу з нею одружитися.
Батько промовчав і накреслив на піску нулик.
- Батьку, вона прекрасна господиня.
Але батько тільки накреслив ще один нулик. Нарешті джигіт сказав:
- Батьку, ми кохаємо одне одного!
Після чого мудрий аксакал попереду всіх нулів написав одиницю.
Тож вип’ємо за любов, що здатна збільшити всі достоїнства в тисячу разів!

У чоловіка, що був одружений уже десять років, поцікавилися: «Як справи?» він відповів: «Дружина – потвора, теща – відьма, начальник – Змій Горинич, діти – чортенята».
Давайте вип’ємо за те, щоб у наших молодят не було такого «казкового життя».

Одного правителя якось спитали:
-Як ти зберігаєш мир та спокій в своїй державі?
І він відповів:
-Коли я в гніві, то мої люди спокійні.Коли вони гніваються, то я спокійний.Іншими словами, коли я серджуся, вони заспокоюють мене, а коли сердяться вони, я заспокоюю їх.Сім’я - це маленька держава. Мій тост за те, щоб подібним способом зберігався мир і спокій і в вашій сім’ї.

В древньоіндійському трактаті «Гілки персика» сказано: «потреби душі породжують дружбу, потреби розуму - повагу, потреби тіла - бажання. Всі три потреби разом породжують кохання.» Піднімемо келихи за прекрасне поєднання цих потреб в наших молодятах.