Привітання з Днем робітників слідчих органів прозою російською мовою

Заснування слідчого апарату в органах внутрішніх справ мало закономірний характер. Воно було зумовлено практичними потребами боротьби зі злочинністю. Практика показала, що таке рішення виявилося цілком виправданим. За 40 років органи попереднього слідства МВС сформувалися і зміцніли, визначились найбільш доцільні структура, стиль і методи роботи. Історія ж становлення органів попереднього слідства почалась набагато раніше офіційної дати заснування. Згідно з Уставом кримінального судочинства, прийнятому у 1864 році, була закладена ідея процесуальної самостійності слідчого, яка знайшла відображення в усіх наступних карно-процесуальних законах держави. У своєму подальшому розвитку органи попереднього слідства зазнали ряд серйозних реформ. Перша з них відбулася вже у 1922 році, коли у відповідності з прийнятим новим карно-процесуальним кодексом весь слідчий апарат зосереджувався в системі органів юстиції, а у карному розшуку скасовувався. Одночасно розширювалася компетенція органів дізнання. Якщо слідчим доручали проведення попереднього розслідування по 60 складах, то органам дізнання – 89. У 1928 році слідчий апарат перейшов під керівництво прокуратури. А вже 20 жовтня 1929 року було прийняте рішення, яке надавало прокурорам право доручати міліції розслідування будь-якого злочину. На практиці це призвело до того, що на протязі 30 наступних років міліція, не будучи за законом органом попереднього слідства, тим не менш розслідувала у повному обсязі карні справи всіх категорій. Для забеспечення цієї діяльності у 40-ві роки в органах внутрішніх справ на підставі відомчого наказу були створені свої слідчі підрозділи на чолі зі слідчим відділом Головного управління міліції МВС СРСР. Прийняті у 1958 році Основи карного судочинства надали право виконання попереднього слідства тільки слідчим прокуратури і держбезпеки, у зв’язку з чим слідчий апарат міліції було знов ліквідовано. Разом з тим виявилось, що через велике завантаження слідчі прокуратури були не в змозі забеспечити розслідування всього масиву карних справ. Органи дізнання по суті продовжували виконувати функції попереднього слідства і передавали порушені кримінальні справи для закінчення розслідування у прокуратуру лише тоді, коли значна частина роботи по них була виконана. Тому Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 6 квітня 1963 року право виконання попереднього слідства було передано Міністерству охорони громадського порядку, пізніше перейменованого у МВС СРСР. Введення Указу в дію і поклало початок офіційної діяльності слідчого апарату органів внутрішніх справ. Комплектування слідчого апарату МВС йшло на базі дізнання, а потім – органів прокуратури. Це дозволило у порівняно короткі строки створити у системі МВС слідчий апарат, здатний кваліфіковано, на високому професійному рівні розслідувати будь-який злочин. Робітники прокуратури допомогли закласти міцний фундамент у становленні професійного ядра органів попереднього слідства МВС і залишили по собі добру пам’ять. В своїй вже офіційній біографії слідчий апарат МВС має кілька етапів розвитку. 1963-1965 рр. – період не тільки становлення органів попереднього слідства, але й віднесення до його підслідності найбільш складних і трудомістких справ про господарські злочини, в тому числі про розкрадання в особливо великих розмірах. Почавши з 2%, в подальшому слідчі МВС розслідували більше 90% справ цієї категорії. 1965-1978 рр. – розширення навчальної бази для підготовки слідчих, надання керівникам слідчих відділів повноважень по контролю за розслідуванням злочинів, створення потрійної системи контролю за діями і рішеннями слідчого (відомчий процесуальний контроль, прокурорський нагляд і судовий контроль). 1978-1986 рр. – подальше розширення підслідності слідчих МВС. 1987-1988 рр. – проведення експерименту по виділенню слідства в окрему структуру. Сьогодні слідчий апарат МВС – найбільша структура органів попереднього слідства, яка розслідує 93% злочинів, по яких проведення слідства є обов’язковим