Великодні ритуали

Великдень вважається основним церковним святом, однак, якщо ми згадаємо слов'янські народні свята, то побачимо, що Великдень стародавнє слов'янське свято відзначали задовго до прийняття християнства. У середині квітня давні слов'яни святкували закінчення великого весілля неба і землі, готовність її до посівів. Жінки пекли пироги циліндричної форми як символ чоловічого начала, фарбували яйця, як символ чоловічої сили, і робили сирні страви круглої форми, як символ жіночого начала. Міф про виникнення світу і всього живого в ньому був пов'язаний у слов'ян з яйцем. Відповідно до цього міфу, качка, літаючи над безкраїм морем, коли окрім моря нічого ще й не було, упустила в нього своє яйце. Яйце розкололося, з нижньої частини його вийшла земля, а з верхньої стало небесне склепіння. Пов'язані були з яйцем та інші звичаї. Наприклад, східні слов'яни присвячували фарбовані яйця самому грізному своєму божеству - Перуну. А закохані дарували одне одному навесні фарбовані яйця на знак симпатії. Стародавні коріння є і у пасхального вогню. В давнину вогонь почитали особливо, адже він давав тепло і можливість приготувати їжу. Існувало стародавнє весняне свято Пасхет, під час якого усюди розводили багаття і розпалювали вогнища в будинках. Вважалося, що вогонь має магічну силу і очищає людей. А з приходом християнства вогонь став символом воскресіння Христа, звідси і пішов звичай запалювати свічки під час пасхального богослужіння. Практично всі древні великодні символи перейшли в християнство і стали невід'ємними символами головного християнського свята - Великодня.