Сценарій вертепу

Сценарій вертепу. За основу взято вертеп записаний у с. Головецько Сколівського р-ну Ярославом Кердом, вертеп Василя Хомика, вертеп Василя Сидя. Слова: Ромко Ніс Обробка, переклад: Леся Скромна. (19 дійових осіб) Дійові особи (19): Звіздар, 4 Пастушків, 2 Анґели, 3 Царі, Ірод, 2 Воїни, Жид, Жидівка, Циган, Біда, Смерть, Чорт. (Всі заходять до хати з колядою "Небо і земля...") Всі: Христос родився... Отворіть двері, Отворіть двері Ми йдемо без стриму Ми вам розкажем, Ми вам розкажем Веселу новину Христос родився... (На передньому плані Звіздар, за ним Пастушки) Звiздар: (стукає тричi палицею із звiздою): Мир вкраїнській світлій хаті! Просим ґаздо нас прийняти Прославляти Христа-Бога... Ох, важка була дорога. Пастушок 1: Хай радість буде в вашій хаті! На хвилю просим нас прийняти, Пригода дивна нині стала: У небі зірка засіяла. Пастушок 2: Позолотила доли, гори, Ліси, далекій простори, І дивен голос розстелився, Із неба Анґел нам з’явився. (Входять Анґели) Анґел 1: Де з молока тече дорога, Де безліч зір, Де царство Бога, Я звідти йду і вість веселу Несу у Вашу я оселю. Анґел 2: На світ цей грішний нині Прислав Господь свого Сина. Він народився у яскині, Де бідні люди, де бидлина. Анґел 1: Не лякайтесь, не смутітесь, Сину Божому вклонітесь. До вертепу поспішайте, Сина Божого вітайте, І всім людям говоріть, Що Христос прийшов на світ! Пастушок 1: Слава Богу, мир цій хаті, Перестаньте сумувати, Ми Вам новину принесли, Що всі темні сили щезли. Пастушок 2: Весь світ нині звеселився, Бо Син Божий народився, І Ви, браття, звеселіться, Рожденному поклоніться. Пастушок 3: Ясна зірка засвітила, Нам дорогу возвістила Аж до того Вифлеєму, В ту країну незнаєму, Де Пречиста Сина мала Світ добром обдарувала. Пастушок 4: Ми дорогами-стежками Поспішали із дарами, Там Анґели стали в лаву Й заспівали Богу славу. Пастирі там поклонились, Богу щиро помолились. І славили Бога-Сина, Що прийшла святая днина! Коляда 1: "Во вифлеємi нинi новина" (до "За світлом зірки ..." включно) (Заходять царі) Цар 1: Ми з далеких доріг, Чужеземних сторін. Цар 2: Залишили свій почет увесь і палати Цар 3: І з дарами оцими йдемо нового царя привітати (Входить Жид) Жид: Ох, витаю ясне панство! Які благородні панове, Я щиро вас ради вітати, Я вам прислужитись готовий, Щось можу в дорогу продати. Жидiвка: І далеко, добрі люди? Може в корчмі лєпше буде? Є в нас шинка і ковбаси, Водка, піво, ананаси... Треба би з дороги сісти, Трохи випити і з’їсти. Звіздар: Забирайся, Мошку, з хати, Бо торгу не буде. Нині хочуть святкувати усі чесні люди. (Царі відходять на другий план) Жид: Ну, то купіть собі краму у моїй крамниці. Як Вам будуть тішитися файні молодиці! А як грошей забракує, то Моісей Якович Вам заборгує. Пастушок 1: Ти наразі заборгуєш, а потому не даруєш, Людей з хати виганяєш, і маєтки забираєш. Пастушок: Спровадьте жидів з хати, Ми не хочем торгувати. Жид: Що?! Єврея гнати? Єврея з хати випихати? Щоб до Вас Біда прийшла, Щоб Вам Циган коні вкрав, Щоб Вас Чорт у пекло взяв. Чорт: Хто мене тут поминає, Хто мене не забуває? Там де бійки, сварки, крики, Там мої грають музики! А де інші шахраї, Там товариші мої. А де інші чарівниці, Там мої рідні сестриці. Бо жвавий я й моторний, Тілько що я трохи чорний. За те й ім’я таке маю- Чортом мене називають. Біда: Я ваша біда, Я вас всіх віддавна знаю! Я вас мучу, пригинаю, Відбираю ваші статки, Не лишаю на вас й латки! Сію вам у душі страх! Сила в мене є в руках! (Заходить Циган) Циган: Добрий вечір, газдинонько. Слава Богу, що покликали, Бо мороз на дворі. Ой, як смачно салом пахне у Вашій коморі! Я є циган щедрий, умію робити, Кую, дую та й краду, вмію ворожити. Можу навіть жінку вкрасти, у кого є файна. Можу коника гнідого вивести із стайні. Можу мотику скувати, дайте сала, то я Вам і заграю. Чорт: Добре, цигане і жиде, так треба робити. Я подбаю, щоб Вам у світі було добре жити. Тобі красти я поможу, і тобі, пан Мошку, Ану, заграй, цигане, я з Мошком погуляю трошки. (Жид, Жидівка Біда і Чорт танцюють циганочку) Пастушки разом: Боже, Боже, поможи позбутися цієї сатани. (З’являються Анґели, нечиста сила відходить вбік) Анґел: Мир Вам, браття мої милі, Тут слабкі пекельні сили. Нічого ся не лякайте, Тільки віру в Бога майте. А хто Бога споминає, То там місця Чорт не має. Анґел: Бог мене сюди послав, Щоб я вас охороняв. Стеріг і в хаті, і на полі Людей від всякої недолі. Хто горілку не буде пити, Бари буде обминати, Жінку, дітей, шанувати, Той завжди щасливий буде Й шанувати будуть люди. Жид до Цигана: Чуєш, що воно сказало? Щоб хлоп пити перестало! А як хлоп не буде пити, То з чого бідний єврей буде жити? Чорт до Мошка: Не журися, любий свату, Я буду людей цькувати, Щоб на нашу йшли дорогу, Менше щоб молились Богу, Один одного щоб били, Добре щоб горілку пили, Отоді ми будем жили. Анґел 1: (відганяє Чорта): Йди геть від них нечиста сило! Звіздар: Геть, шубавці, з хати! (Циган і Чорт втікають) Жид: (Мошко виходить і за хвилю входить цар Ірод з воїнами) Воїн: Чого тут шум, чого всiм треба?! Ірод: Що за крики тут у хаті? Я вас хочу запитати- І скажіть же мені, Що ви за люди? А то зараз всім від мене страшна кара буде. Жид: Яснійший царю, вони слугу твого вірного зобиджають, І тебе тут зневажають! Кажуть, що іншого царя мають. Пастушок 1: Ти є цар, Та тільки земний, А вродився цар таємний, Що буде понад царями, Над землею, небесами. Пастушок 2: То не цар, то вічний Бог, Що панує без тривог! Ти боїшся того Бога, Бо лиха Твоя дорога! Ірод (грізно): Що?!! Жид: Мій Царю, вони тут повідають такi вiстi, що цар свiту народився... У Вифлеємi мiстi! Iрод (до воїна): Який там цар?! Що вiн плете? Воїн: Мiй царю, кажуть що новина - зродила Дiва Сина. (Здивовано): Месiю начебто - Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi. Iрод: Ха - ха ! Зумiли розсмiшити! Воїн: Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці, котрим відомо, що родився новий Цар, новий земний володар. Iрод: Хто? Що? Месiя? Цар? Чи ти може помилився? Тож зараз же, мершій Поклич зі Сходу мудреців. Царі: Ми царі зі Сходу У твій край приходим, Поклонитись тій Дитині Що родилась в Палестині. Цар 1: Я - цар Єгипетського роду, де мiй народ з давнiх давен Пророкував i проповiдував, що має народитись Божий Син - спаситель свiту. Побачив я зорю i дари з собою взяв щоб Iсуса привiтав. Цар 2: Я - цар iндiйського народу, Де мiй народ по горах i лiсах блукає, Рiзних богiв собi шукає. А сьогоднi Анґел менi сповiстив, Що Христос ся народив. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. Цар 3: Я - цар грецького народу, я не боюсь нiчого зроду, Де мiй народ по морю гуляє i Бога - Зевса величає. А на Сходi зоря засiяла і дорогу менi показала. I я дари з собою взяв, щоб Iсуса привiтав. Iрод: Що ж, ідіть, ідіть у Вифлиєм І царю вклоніться, А назад вертатемите- сюди поверніться. Вкажете мені путь Куди йти треба Бо вклонитись йому У мене велика потреба. (Царі виходять) Iрод: Відколи я вчув оцю новину, Що новий цар народився, Не маю спочину. Я не можу цього знести! Я зітру цього Месію, Бо трон мій царський забрати він не сміє! Воїни! Всіх дітей в краю зібрати, Всіх дволітніх постинати! Кожен хлопчик до двох літ Хай загине! - Так зробіть! А між ними певно й він, Знайде свій смертельний згин. Воїн: Твiй наказ святий для нас, ми виконуєм в цей час. Iрод: І мале дитя в яскині мусите знайти ще нині! Бо інакше - всім вам смерть! Смерть: О! Хтось закликує за мною, готова я усiх стесать косою! Iрод: Смерте люба, Смерте мила, ти завжди мені слудила, всіх косила ворогів, всіх кого я повелів. А тепер скоси Того, що в вертепі народився, З Пречистої воплотився (Коляда 3: "Не плач Рахиле") Iрод: Гей солдати мої вірні! Воїн: Ми тут, царю! Iрод (до воїна): Ну то що? Всi дiти вбитi? Воїн: Так, мiй царю! Анґел 1: Не тішся, Iроде лукавий, нажився ти лихої слави. Ніщо безкарно не пройде, і ніщо не зникає, і над катом кожним меч долі звисає. Анґел 2: Хоч діток ти вбив, Свою душу - загубив. Тож знай, що Месія не вмер - Він живий! Анґел 1: Ось тобi - новина: Межи дiтьми, не вбито Божого Сина! Iрод: (з розпачем) Що?!! Бунт, зрада!!! (і, оговтавшись) О Смерте, Смерте моя мила, Ти всякий бунт у зародку душила! Прилинь, махни косою раз i вдруге, Нехай не будуть в свiтi добрi люди! Смерть: (немов відлуння) О-го-го-го! Нi синку, їх нам не здолати. Ходім зі мною в темряви і вічності палати. Бо мале дитя в яскині Має владу в світі нині, Мушу я йому служити, А тебе я маю вбити. Чорт: (захекано): Пройшов я тисячі доріг, стоптав я тисячі чобіт, аж поки долетів сюди. (Нюх, нюх) Ха-ха О, тут вже чую грішну душу! Її з собою взяти в пекло мушу! (приступає до Ірода) Iрод: Гей, сторожа! Смерть: (відганяє косою солдатів) Вона вже не поможе. Iрод: О Смерте, Смерте моя мила! Зостав мене, я жити хочу - Усю тебе я озолочу! Смерть: Вiд мене не вiдкупишся ти злотом, вражий сину, - пiшли зi мною в домовину! Чорт: Ходім, ходім, мiй любий царю, тебе в смолi я покупаю! Пішли зі мною в пекло, там нам буде тепло! (Смерть косою за шию забирає Ірода, Чорт підштовхує його ззаду рогачем). Анґел 1: Прощавайте, добрі люди, Вже спокій від нині буде. Щиро Господа благайте, Своїх діток научайте. Щоб до церкви всі ходили, Щиро Богу ся молили, Здержуйтеся від пустоти, Не робіть батькам гризоти. Анґел 2: В хаті клопіт не ведіть. Із сусідами, звичайно, Не сваріться, бо не файно. Кожен з Вас запам’ятав, Як важко Ірод умирав. Він не хотів по правді жити, Бога не хотів любити, Все в гріхах бенкетував, Чорту душу продавав, Анґел 1: Шляхом Ірода не йдіть, До Бога ся поверніть, То Вас Бог буде любити, Буде Вас благословити, Пошле Вам щасливу долю І удома, і на полю. Пастушок 1: Добре сталось, слава Богу, Тож збираймося в дорогу. Пастушок 2: Але заки вийдем з хати, Треба щастя побажати. Пастушок 3: Дім добром обдарувати Пастушок 4: (урочисто говорить і засіває): Віншуєм вам нині усі добрі люди, Нехай поміч Божа завжди з вами буде. Хай кожної днини, кожної години Бог благословить, біда хай загине! Бувайте здорові разом з діточками, Нехай смутку й горя не буде між вами, Худібка і джмілка нехай виростає, А град, вогонь, туча - Нехай вас минає. Нехай добре родить жито і пшениця, Усякеє збіжжя, усяка пашниця. Христос ся рождає! Звіздар: Господарі, прощавайте! Хай минає усе лихо, Нехай Біда сидить тихо. Тож збираймося в дорогу, Заспіваймо славу Богу. (Жид з торбиною)