День медичного працівника в Україні – історія свята

Вперше професійне свято медичного працівника на державному рівні почали святкувати ще за часів радянського союзу. З часом традицію вшановувати кращих представників цієї професії продовжили в незалежній Україні. Символічно, що День медичних працівників припадає завжди на вихідний день – неділю, оскільки професія медичного працівника не завжди дозволяє людині, яка її обрала, повністю насолодитись відпочинком у вихідні дні, ба - навіть нічним сном. Вітчизняна медицина має давню історію, багатовікові традиції та базується на міцному народному підґрунті. Перші згадки про лікарні та медиків Київської Русі віднайдені на сторінках знаменитої «Руської Правди» датованої ХІ ст. Саме в цьому збірнику стародавнього права в Київській державі згадується про притулки для інвалідів та хворих, які організовували при монастирях. В літописах є згадки про декілька таких лікарень. Так, при Києво-Печерському монастирі функціонував безкоштовний притулок для хворих, де лікували хвороби та зцілювали рани. В стародавньому Переяславі ХІ ст. була відкрита «банна й лікувальня», де, як і в Києві, знаходили притулок та безкоштовну медичну допомогу знедолені та скалічені. Першими лікарями, як і в багатьох інших розвинених тогочасних державах, були ченці. Можливо, саме тому покровителем медиків вважається святий мученик Пантелеймон, який і сам за життя був лікарем. Однак і серед світського люду існувало багато цілителів: ремісників, що допомагали травмованим; бабок-повитух, які допомагали жінкам при пологах; знавців-травників, які готували зілля, що допомагало побороти хворобу і полегшити страждання. В ті ж часи з’явились і перші військові медики. Допомагали вони, зазвичай, князю та його дружині. Характерною рисою медицини Київської держави є те, що лікарями ставали не лише чоловіки, а й жінки. В той самий час з’явились і перші медичні збірники. Це були переклади з грецької мови творів древніх медиків, переписані від руки. Найвідомішим тогочасним твором є медичний збірник, переписаний для князевича Святослава, сина Ярослава Мудрого. Книга датована X століттям. Поряд з рецептами лікування різних хвороб, описані цілющі властивості рослин. Медицину автор книги називає «мистецтвом найвищого порядку», тим самим визнаючи всю її складність.