Тосты за друзей на украинском языке страница 2 из 5

Дорогий мій друг! Я піднімаю келих за те, щоб у тебе завжди було легке серце і важкі кишені!

Той, хто правильно вказує мені на мої помилки, - мій учитель; той, хто правильно відзначає мої вірні вчинки, - мій друг; той, хто мені лестить, - мій ворог.
Так давайте вип'ємо за відданість наших друзів!

Краще мати щирих ворогів, ніж лукавих друзів. Вип'ємо за щирих друзів!

Два приятеля йдуть по вулиці. Раптом один хапає за руку одного:
- Швидше йдемо!
- Що трапилося?
- На тому боці стоїть моя дружина і розмовляє з моєю коханкою.
Приятель подивився і каже:
- Заспокойся, це моя дружина розмовляє з моєю коханкою.
Так вип'ємо за справжніх подруг і вірних друзів!

У джунглях жила зграя вовків. Ватажок зграї був дуже старий. І коли зграї довелося йти на полювання, ватажок сказав, що не в змозі вести зграю. Зі зграї вийшов молодий, міцний вовк, підійшов до ватажка й попросив, щоб той дозволив вести зграю йому. Старий вовк погодився і зграя відправилася на пошуки їжі. Через добу зграя прийшла з полювання з видобутком. Молодий вовк розповів ватажкові, що вони напали на семерих мисливців та без зусиль задерли їх. Прийшов час зграї знову йти на полювання, і повів її молодий вовк.
Зграї довго не було. Нарешті старий вовк побачив молодого вовка, залитого кров'ю. Молодий вовк розповів ватажкові, що зграя напала на троїх людей і в живих залишився тільки він один. Старий вовк здивовано запитав:
- Але ж у перше полювання зграя задерла семерих озброєних мисливців, і всі повернулися цілими й з видобутком?
На це молодий вовк відповів:
- Тоді було просто сім мисливців, а цього разу було троє кращих друзів.
Так вип'ємо ж за чоловічу дружбу!

Подарував виноградар садівнику двох півнів і каже:
- Будеш породистих курей розводити.
Зрадів садівник, та рано: півні раз у раз один з одним билися і ходили закривавлені. Розповів садівник виноградарю про це, а той порадив:
- Злови півнів і обскуби їх.
- Вони не повиздихають? - злякався садівник.
- Не турбуйся.
Обскуб садівник півнів і відпустив. Холодно стало півням, притулилися вони один до одного, щоб зігрітися, й помирилися. Вип'ємо ж, друзі, за те, щоб наші серця завжди зігрівали один одного.

Був у батьків єдиний син. Він весело жив, щасливо ріс, солодко їлося йому і спалося.
Були в нього друзі, як він їх називав. І ось одного разу зустрів він прекрасну дівчину,
ту, яку шукають все життя, - єдину і неповторну. У передвесільних клопотах батько підійшов до сина і каже:
- Давай, синку, я покличу твоїх друзів.
І син погодився. Настав урочистий день одруження. Були присутні всі родичі, але друзів сина не було. Нічого не розуміючи, він підійшов до батька. На його запитання батько відповів:
- Я покликав всіх твоїх друзів, але замість запрошення на весілля я послав прохання про допомогу тобі. І ти бачиш, що з цього вийшло.
Так вип'ємо ж за тих друзів, які завжди прийдуть на допомогу і ніколи не кинуть у біді!

Маленька і горда пташка вирішила піднятися високо високо в небо. Вона піднімалася все вище і вище, поки сонце не обпалило її крила. І вона впала на дно найтемнішої і глибокої ущелини. Так вип'ємо ж за те, щоб як би високо ми не піднімалися, ніколи не забували своїх друзів!

В одного жорстокого хана був улюблений метод страти: він відправляв засуджених на високу гору і там залишав їх оголеними на ніч. Навіть півгодини не могла витримати людина холоду на вершині цієї гори. Жили в цій країні двоє друзів. І коли один з них став жертвою хана, його роздягнули і повели аж до краю гори. Друг крикнув йому вслід: "Я з тобою! Кріпись!" На горі, що навпроти, він розпалив багаття і це далеке багаття зігрівало засудженого. Знаючи про те, що це багаття розпалене руками товариша, він згадував його вогнище, де зігрівався не раз з келихом вина, де багато ночей розмовляв з ним.
І всю ніч не давав згаснути багаттю друг його, підтримуючи вогонь теплом свого серця.
Таким чином засуджений протримався до ранку і був прощений ханом.Я піднімаю свій келих за велику святу дружбу! Нехай ніколи не згасне її вогонь в наших серцях!

Народна мудрість говорить: не май сто рублів, а май сто друзів! А я б хотів, щоб ця мудрість стала ще мудрішою, нехай буде сто друзів, які будуть мати по сто рублів! Тоді і тобі, і мені буде добре! Так вип'ємо ж за нашу дружбу!