Ой, яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс - лісок - лісочок,
Пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс.
Є іще й байрак!
І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна "звідкіля" і "звідки", можна і "звідкіль";
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...
#11 Все в тобі з'єдналося, злилося -
Як і поміститися в одній! -
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносить правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в'януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі - великого народу
Ніжна і замріяна душа.
#12 Від себе особисто та від імені міської ради дозвольте щиро привітати всіх з Днем української писемності та мови!
День української писемності і мови, як свято духовності українського народу запроваджено Указом Президента України у 1992 році на знак затвердження великого національного надбання, коштовного скарбу, який поєднує досвід, мрії і надії мільйонів людей, подвижників українського слова.
Культура і мова об’єднані в царині духовних цінностей кожної людини і всього суспільства. Мовна культура як складова культури і як одна з її форм є першою ознакою культури людини, що в наш час є особливо значущим і актуальним, а також допомагає молодій державі в нелегкій справі духовного відродження української нації.
Така важлива функція мови в суспільстві і в Україні зокрема, а також розширення сфери функціонування української мови, вживання її як державної мови в Україні висунули невідкладне завдання: значно поглибити знання з української мови серед громадян держави, повернути українській мові роль творця духовного світу людини.
#13 Сьогодні, у міжнародний день рідної мови, свято української мови - одного з найцінніших надбань, які створили й залишили нам наші попередники. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ.
Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора-Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, особливо Тараса Шевченка, удосконалювалося пізніше І. Нечуєм-Левицьким, П. Мирним, М. Коцюбинським, Л. Українкою та багатьма іншими видатними українцями.
Сучасний світ знає, що державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в один народ. Це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку країни.
Вітаю вас, дорогі друзі, з міжнародним днем рідної мови. Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Щастя вам, добра, нових здобутків в ім’я України!
#14 Моя Мова – найкраща в світі! Нею освідчувалися в коханні мої дідусі і бабусі, мої матуся і татусь. Моєю Рідною Мовою я сказав свої перші слова: Мама, Тато. Нею сказали свої перші слова мої діти.
Історія моєї Рідної Мови починається з 4–5 століття нашої ери. У той далекий час із розрізнених слов'янських племен склався етнос, що згодом сформував Київську Русь. З того часу й починається історія моєї Рідної Української Мови.
Моя Мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі.
Моєю Мовою мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, моралізують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, гиркають оточуючі мене люди… У якій мові є ще така багата емоційно-психологічна лексика, яка дозволяє описати дію і статус, стан і вік людини, її оточення та ще багато інших ознак одним лише словом? Тільки в моїй Рідній Мові!
Моя Рідна Мова – найбагатша в світі! У словнику моєї Мови налічується більше 200 тисяч слів! Ще зовсім недавно було заборонено видавати будь-які словники Української Мови з кількістю слів понад сорок тисяч.
Дорогі співвітчизники! Не будьмо байдужими, давайте разом захищати найбільше наше багатство – нашу Рідну Українську Мову!
#15 Ти постаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
ти наше диво калинове,
кохана материнська мово!
Несеш барвінь гарячу, яру
в небесну синь пташиним граєм
і, спивши там від сонця жару,
зеленим дихаєш розмаєм,
Плекаймо в серці кожне гроно.
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім'ї великій, вольній, новій.
#16 Рідна Україна - мова солов’їна,
Золоте колосся, маки у житах.
Край воріт - калина, верба, яворина,
Храми і світлиці в барвах-рушниках.
Рідна Україна - то душі краплина,
Пісня журавлина у ранковий час.
Рідна Україна - то земля єдина,
Що сходив ногами босими Тарас.
Рідна Україна - пара лебедина,
Озеро бездонне і стрімка ріка,
У саду хатина - біла сорочина,
Стежечка-стежина в зелен-споришах.
Рідна Україна - за столом родина,
Яром-долиною стелиться туман.
Батькова розмова - тиха, вечорова,
Мамина молитва - вічний талісман.
#17 Прийшлось мені сьогодні зашарітись,
З днем мови привітав мене колега.
І я не знав куди очей подіти,
Так ніби потемніло синє небо.
Якщо ж не я і не мої колеги
Про рідну мову пісню заспіваєм…
Вона ж помре, а має вічно жити…
Бо кожен день з її глибин черпаєм.
Вітаю, мово! В тебе нині свято!
Нехай тобі з пісень сплетуть віночок,
Низький уклін і щирості багато,
Від, люблячих тебе, твоїх синів і дочок!
#18 Вивчайте любіть свою мову,
як світлу Вітчизну любіть,
як стягів красу малинову,
як рідного неба блакить.
Нехай в твоїм серці любові
Не згасне священний вогонь,
як вперше промовлене слово
на мові народу свого.
Як сонця безсмертного коло,
що креслить у небі путі,
любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті.
Ми з нею відомі усюди,
усе в ній, що треба нам, є,
а хто свою мову забуде,
той серце забуде своє.
Вона, як зоря пурпурова,
що сяє з небесних висот,
і там, де звучить рідна мова,
живе український народ.
Народ наш, трудар наш і воїн,
що тьму подолав у бою.
І той лиш пошани достоїн,
хто мову шанує свою.
Ми з неї прокляті закови
зірвали в Жовтневім бою.
Любіть же, любіть свою мову, вкраїнськую мову свою!
#19 
